свавільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
свавільний — (який виявляє / в якому виявляється свавілля), розгнузданий, деспотичний, тиранічний … Словник синонімів української мови
свавілля — я, с. 1) Необмежена влада, відсутність законності, справедливості. 2) Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. || Відображення явищ реальної дійсності, що ґрунтується лише на власному, часто спотвореному,… … Український тлумачний словник
свавільність — ності, ж. Властивість за знач. свавільний … Український тлумачний словник
свавільно — Присл. до свавільний … Український тлумачний словник
самовільний — а, е. 1) Який здійснюється без дозволу; самочинний. || рідко. Якого зроблено навмисно. 2) Який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших; свавільний. 3) Який відбувається, виникає і т. ін. сам по собі, без будь якого зовнішнього… … Український тлумачний словник
самовільний — 1) (який здійснюється без дозволу), самочинний 2) (який чинить на власний розсуд), свавільний 3) (який відбувається, виникає сам по собі, без будь якого зовнішнього втручання), спонтанний … Словник синонімів української мови
брикливий — свавільний, химерний [XI] … Толковый украинский словарь
деспот — 1) (жорстокий, свавільний правитель із необмеженою владою), тиран; сатрап (також особа, яка покірно виконує жорстоку волю вищого правителя) 2) (жорстока людина, що зловживає своїм становищем, владою над іншими тощо), тиран; самоволець, своєволець … Словник синонімів української мови
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник